Приєднуйтесь до нас в Telegram Підписатись
Вірші про букви для дітей

Вивчення алфавіту - це важливий етап в розвитку дитини. Але чому б не зробити цей процес захопливішим і веселішим? Вірші про букви та звуки - це чудовий спосіб залучити дітей до вивчення мови через магію поезії. Вони допомагають малюкам запам'ятовувати алфавіт та його звукові відповідники з легкістю та задоволенням. У цій статті ми розглянемо, чому вірші про літери є результативним інструментом навчання та пропонуємо свій список віршиків про букви.

Чому віршики про букви є ефективними?

  1. Залучення уяви: Вірші про букви створюють чарівну атмосферу, де кожна буква стає персонажем зі своїм характером та власними властивостями. Це допомагає дітям уявити літери як живих істот, що мають свої звуки та можуть "розмовляти" між собою.

  2. Забава та веселощі: Вірші про літери сповнені гумору, ритму та рими. Діти відчувають радість від читання цих віршів і хочуть повертатися до них знову і знову. В такий спосіб, вивчення алфавіту стає захопливою грою.

  3. Легке запам'ятовування: Ритмічна структура віршів допомагає дітям легше запам'ятовувати букви та їх звуки. Вони стають мелодією, яку можна легко повторити у своїй уяві.

  4. Розвиток мовлення: Читання віршів про літери допомагає вдосконалити мовленнєві навички дитини, розширює її словниковий запас та допомагає засвоїти правильну вимову звуків.

Вірші про букви для дітей

Вірші про букву А

Стали букви у рядок
І побігли в дитсадок.
Хто у них за ватажка?
Ну звичайно, буква А.


* * *

А — в алфавіті — найперша!
А — в алфавіті — найлегша!
А іще ця буква А,
І дзвінка, і голосна.
А ще хоче буква А,
Щоби Алла букви знала,
А тоді до школи йшла.


* * *

Цю букву знають всі на світі,
Вона найперша в алфавіті,
Весела, гарна й голосна,
І найскромніша буква А!


* * *

А яка ж та буква А?
Що нагадує вона?
Досить схожих є прикмет:
Мов шпаківня, мов намет,
Мов курінь, що на баштані,
Буква А здалася Тані.

* * *

Автобус їде по алеї.
Акація цвіте в садку.
А ми, зібравшися під нею,
Абетку вивчимо легку.


Вірші про букву Б

Подивився знак в люстерко –
І в очах йому померкло:
Він впізнать не міг себе –
Схожий став на букву «Бе»
Буква «Бе» - як бегемотик:
Отакий товстий животик!

* * *
Подивись, прошу тебе:
Ключ в траві, як буква Б!
Тут веселик походив,
Ключ від азбуки згубив.

* * *

Букву Б у слові мають,
А тому її вітають –
Балерина із балету,
Близнюки несуть букети,
Білочка – свого горішка,
Ну а бджілка – меду трішки.

* * *

Будинок білий біля річки
З балконами на кожен бік
Будують братик і сестричка,
Бо в них і батько будівник.

Вірші про букву В

Буква "В" така цікава:
Стовпчик вверх,
Дві дужки справа.
Так в алфавіті живе
Всім потрібна буква "В".

* * *

Намалюєм два кружечки
Зверху менший, знизу більший.
Посередині поставим
Одну паличку пряму.
А тепер зітрем все те,
Що залишилося ліворуч.
Що зосталось?
Подивіться —
Залишилась буква "В".

* * *

В букві В,
Напевно, вата,
Бо ця буква товстувата.

* * *

Веселі вишні вкрили віти,
Виблискують з височини.
Василько воду ллє на квіти,
Щоб вище виросли вони.

Вірші про букву Г

Зарядку букви - малюки
Робили після сну.
«Те» підняла аж дві руки,
А буква «Ге» лише одну.

* * *

Га-га-га та Ге-ге-ге…
Це напевне буква Г?
Буква Г якраз така,
Неначе шия в гусака.

* * *

Буква "Г" - молоток,
Що ним шумно твій тато
Годівницю майструє
Птахам завзято.

Вірші про букву ґ

Буква «ґе» в нас замашна
В хокей гратиме вона!
«ґ» - ґерлиґ а в чабана
Завертати барана.

* * *
Буква Ґе з ріжком вгорі
Посміхнулась дітворі:
- Щоб дзвінкішу чули мову,
Я прийшла в абетку знову.

* * *

Ґелгочуть під горою гуси.
В город забігло гусеня.
— Гиля, гиля! — гука Ганнуся,
Його з гороху виганя.

Вірші про букву Д

Буква «Де» немов на лавці,
На твердій стоїть підставці.

* * *
Буква Д, наче дім,
Височенний дах на нім.

* * *

Дубові дрова дід рубає
В дворі під деревом старим.
А дітвора допомагає
Носити дрова з двору в дім.

* * *

Дивись, який новий годинник
Висить на стінці нині в нас.
Усі години та хвилини
Ми вивчили, щоб знати час.

Вірші про букву Е

Електрику містам і селам
Електростанції дають.
Колгоспники гуртом веселим
На елеватор хліб везуть

* * *

Бідний гребінчик!
Що з тобою сталось?
Тільки 3 зубчики з усіх і осталось.
- Ти помиляєшся, я не гребінець!
Я буква «Е». Згадав?
Ну й молодець!

* * *
Що майструє цей хлопчина?
До стовпця – аж три жердини.
- Відгадайте! – всіх зове.
Відгадали? – Буква Е!

* * *
- Буква Е, поглянь в люстерко:
Схожа ти на етажерку!

Вірші про букву Є

- Не ховайся, букво Є,
Озовися, де ти є?
- Я, сказала буква Є, -
У словах: моє, твоє,
У фойє і в ательє,
У єхидни, у єнота,
А нема – у бегемота.

* * *
Місяць, наче буква С,
Придивляється з небес.
Посміхнувся до Славка,
Показавши язика.
Хлопчик крейду дістає
І малює букву Є.

* * *
Зажурилась буква Є,
Хоча все у неї є.
Але слів на букву Є
Небагато в мові є.
Тож потіште букву цю
І назвіть їй по слівцю.

* * *

Єноти вивели гуляти
Своє єдине дитинча.
За їх сім’єю вовк зубатий
Єхидно стежить з-за куща.

Вірші про букву Ж

Жуки дзижчать в садочку літом.
По стежці жабка — плиг та плиг!
Жоржини квітнуть жовтим цвітом,
Кружляють бджоли біля них.


***

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,
Своїх діток стережу, —
Каже жук.
І стереже.
Він і сам, як буква "Ж".

* * *

Буква «Ж» - неначе жук,
Що потрапив нам до рук.
Хоч листочків «Ж» не їсть,
Та кінцівок має шість.

Вірші про букву З

Збоку, знизу і згори
Схожа «З» на цифру три.
Є три зуби в буки «З»,
Ними все вона гризе.

* * *

Зима морозяна надворі.
Замети білі на землі.
Зоріють в небі ясні зорі.
Заснули зайчики малі.

Вірші про букву И

И — великої немає,
И — слова не починає:
Виплив кит на середину,
Хвилям кит підставив спину.

* * *

И блукає дуже близько.
І співає дуже низько.
Ти тихенько підійди —
І скажи їй: "Букво И,
Подивися, як розквітли
Наші ниви і сади!»

* * *

Дід брусочок третій клав
Для упору навскоси,
Так він хвіртку змайстрував.
Я ж дивлюся: буква И.

* * *

Ити-ити – що ж робити?
Воду решетом носити? –
Все одно не віднайти
Слова жодного на И.

* * *

И – великої немає,
И – слова не починає,
В кінці слів вона буває
Й серединку полюбляє.

Буква "И" - два стовпи,
Поміж них - наче сходи,
Сходи ввись до вершини,
До рідної мови.

Вірші про букву І

- Гей, хлопчику!
- Я не хлопчик.
- Гей, стовпчику!
- Я не стовпчик.
- Хто ж ти такий?
- Буква І.
- А що в тебе на голові – шапка?
- Ні, крапка!

* * *
Буква «І», неначе свічка,
З ясним вогником вгорі.
А погасне – чорний гнотик
Стане крапкою над «І».

* * *

І підслухало розмову
І з’єднало слово словом.
І співає всі пісні
І веселі і сумні.
Над собою крапку носить
І нічого в нас не просить.

* * *

Івасик іграшками грався,
А по двору ішов індик.
Івась побачив і злякався
І від індика в дім утік.

Вірші про букву Ї

Їжак покликав їсти й пити
Своїх маляток-їжачків.
Та не схотіли їсти діти, —
Він їхню їжу сам поїів.

* * *

«І» без «Ї» не ступить кроку,
Поміж ними свар нема,
«І» до «Ї» моргає оком,
«Ї» у відповідь – двома.

* * *
Ранні птахи солов’ї,
Покажіть нам букву Ї!
Буква Ї така ж, як І,
Тільки крапок зверху дві.

Вірші про букву Й

Ей, малий!
Ти хто такий?
Я - не хто.
А буква "Й".
Щоб мене не сплутать з "И",
Я купив берет новий.
Не великий, не малий.
Подивіться, ось який.

* * *

Чи то дощик ллє довкола,
Чи лютує завірюха
Буква Й ніде Й ніколи
Не скидає капелюха.

***

Йоржа впіймав на вудку Йосип,
Схопив і зойкнув: Ой-ой-ой!
Не знав, напевно, Йосип досі,
Який колючий йоржик той.

Вірші про букву К

Каченята йшли рядочком,
Раптом гілочку знайшли,
Із якої 2 листочки
Вниз і вгору відросли.
Качка, дітям: «ках-ках-ка»
Придивіться: буква «Ка».

* * *

Буква «К», буква «К»,
Ой, яка вона швидка!
Наче хлопчик,
Знявши руку,
Витинає гопака.

Вірші про букву Л

Лев, лисиця і орел
Дуже люблять букву «Л»
З букви «Л» для цирку
Змайстрували гірку,
Щоб катались звірі
І жили у мирі.

* * *

Узяв хлопчина рушничок
Та й повісив на гачок.
До матусі повернувся,
Від здогадки усміхнувся:
- Як журавлик, як орел
Ця крилата буква Л.

***

Лелека ластівку питає:
— Хто вище всіх птахів літає?
— Літають люди вище всіх
На літаках своїх легких!

* * *

Буква "Л" - наче гірка
В дитячому садочку,
Де протер ти до дірки
Штани і сорочку.

Вірші про букву М

Дві сестрички невеличкі
Одягли нові спіднички.
Узялись міцніш за руки –
І гулять мерщій на луки.
Біжимо - не доженеш,
Не сестричок - букву «М».

* * *

Букви слід вивчать, Іване,
Батьків метр бери складний.
Середину вдвох зігнем,
З метра букву М складем.

Вірші про букву Н

Буква «Н», немов драбинка:
Палки дві і перетинка.

* * *
- Чи це буква, чи драбина? –
Дивувалася дитина.
Ну, якщо один щабель,
То, звичайно, буква «Н».

* * *

Дві палочки - лічилочки
Гуляли у саду.
Аж тут зламалась гілочка:
- Рятуйте, бо впаду!
Летіла і кружляла,
Хапаючись за клен,
Між палочками впала –
І вийшла буква Н.

***

На довгу нитку намистини
Настуся хоче нанизать.
Вона, напевно, буде нині
На нашім святі виступать.

Вірші про букву О

Буква «О» така-от кругла,
Хто не бачив, подивись:
Наче сонце, наче бублик,
Мов обручик, - хоч котись!

* * *
Сонечко кругленьке –
Як бублик, колесо.
Точнісінько таке ж воно
Як наша буква «О».

* * *
Буква О така кругленька,
Придивітеся, маленькі, -
Наче сонях - жовтогубик,
Що так сонечко він любить!

***

Ось гляньте: з оленятком олень
У зоопарку нашім є .
Окрайком хліба тато Олин
З-за огорожі їм дає.

***

Буква "О" - мов криниця,
Де мати нап'ються
Тих казок "на добраніч",
Що з лиха сміються.

Вірші про букву П

Похмуро плещуть хвилі в морі.
Пливе на північ пароплав.
В пургу і шторм в морськім просторі
Він путь до пристані проклав.

***

Гарні хлопці-молодці
Закопали два стовпці.
Третій їм допомагав –
Перекладину поклав.
Втіха нашій дітворі:
Буква «П» вже у дворі.

* * *

Покотило, покотило.
У просторому дворі
Нам зробили школярі
Гойдалку-гойдалочку.
Гойдаємось од раночку.
Радість нашій дітворі –
Буква П стоїть в дворі.

* * *

Я із букви П торік
Змайстрував собі турнік.
Підтягаюсь разів сто я,
Маю силу і здоров’я.

Вірші про букву Р

Виліз равлик на стеблинку,
Зупинився і завмер,
На собі несе хатинку,
А вона - як буква «Р».

* * *

Лізе равлик на стеблинку,
Сам несе свою хатинку!
В нього ріжки коротенькі
І чутливі, мов антени.
Налякався і замер –
Схожим став на букву Р.

***

Ромашки рвати ми ходили
Над річкою в рясній траві.
І раптом равлика зустріли
Із ріжками на голові.


* * *
Схожа я на м’який знак,
Тільки от пишусь не так.
Він – ногами догори.
Клоун, що не говори.
Я ж, мов панночка, ходжу:
Ніс – вгорі, каблук – внизу.
(Буква Р)

Вірші про букву С

Стоять під снігом сосни сонно.
Сидять на соснах снігурі.
Санчата на ставок з розгону
Скотились весело з гори.

***
Буква "С" як місяць в небі,
Як маленький серпик в полі,
Як окраєць хліба теплий,
Кавуна шматок солодкий.

* * *
Буква «С» не стулить віч —
Світить місяцем всю ніч,
А коли приходить ранок,
Округляється серпанок;
Сонце, наче буква О,
Над землею попливло.
І до нього, як до мами,
Діти тягнуться руками.

* * *
Сіра гуска їсть овес
І сичить сердито: «С-сс»!
Сіра гуско, не сварись!
Ось ця буква, подивись:
Як серпанок-молодик,
Як рогалик-маківник.

Вірші про букву Т

Тук-тук-тук, ток-ток-ток –
Вибиває молоток.
Ним ви цвяхи заб’єте,
Схожий він на букву «Т».

***

Тепер весна. Тарасів тато
На тракторі в степу весь час.
Як тато, трактористом стати
Також збирається Тарас.

***

Уранці йдуть учитись учні.
Учителька у школі жде.
Улянці нашій аж незручно:
Чому ж вона туди не йде?..

***

Сказав горобчик:
Букву «У» боюсь я дуже, татку.
Татусь питає: «А чому?»
- «У» схожа на рогатку!

Вірші про букву Ф

Буква «Ф» взялася в боки,
Одягла мерщій вінок.
Лиш почує де музики,
То найперша йде в танок.

* * *
- Що це, що це за підскоки?
Це ж у кого руки в боки?
- Буква Ф на довгій ніжці
Пострибала по доріжці.

* * *
Буква Ф – то фантазерка,
Любить фрукти, феєрверки,
І фіалки, і фонтани,
І фортецю, і фазана,
Фарби різнокольорові,
Фею й факели казкові.

***

Фурчить, блищить на різні фарби
Фонтан веселий у садку.
В нім водить флот легкий та гарний
Федорка в білім фартушку.

***

Вірші про букву Х

Хоч хвилі ходять і хлюпочуть,
Хоробрі наші хлопчаки
В човні хиткому їхати хочуть —
Вони хороші моряки!

***

Схрестили два спортсмени
Рапіри у бою.
Навчили «Х» читати
Оксаночку малу.

* * *
Плоскогубці розійшлися,
Розсміялись: ха-ха-ха!
Ці веселі плоскогубці
Схожі з літерою Х!

* * *
Що за буква таємнича?
Не смішна вона, здається,
Хто ж її повторить двічі,
Той одразу засміється.
(Буква Х)

Вірші про букву Ц

Ми домалюємо перо
В папасі букви «П».
Тоді її перевернем
І вийде буква «Ц».

***
Цапок водицю п’є з цеберка,
Скубе травицю на лужку.
Солодкий цукор чи цукерка —
Це теж цапкові до смаку.

Вірші про букву Ч

Чубата чапля чваньковита
Через болото йде одна.
Чомусь з журавликом дружити
Не хоче капелька чудна.

***

Буква «Ч»,
Немов стілець.
Догори лиш ніжки.
Навіть з цифрою
Чотири,
Буква схожа
Трішки.

* * *
Цілий день я букву Н
Доганяв, як мишку кішка.
Наштовхнулась Н на пень
І зламала ніжку.
І тепер не утече
Від погоні буква Ч.

Вірші про букву Ш

На дворі лежить поліно,
Трійко пташок зверху сіло,
Подивись, ну й чудеса –
Вийшла з пташок буква «Ш».

* * *
Каже братик Тимошу:
- Хочеш, букву напишу?
Три стовпці, внизу – межа,
Це для тебе буква Ш!

* * *
Шепотіла буква Ш:
«Ш-ш-ш, шановні тихо-ша!
Лише вам скажу на вушко:
Маю шоколад і грушку.
Але перш ніж частувати,
Решту слів прошу назвати».

***

Шматок сальця шукає мишка,
У нашій шафі шарудить.
Як шугоне на мишку кішка! —
А мишка шусть у шпарку вмить!

***

Ще дощ іде, періщить злива.
Щенятко вимокло, як хлющ.
А щиглик, щебетун щасливий,
Щебече, пурхнувши на кущ.

***
Букві Щ сказала Ш:
— Ти стрибаєш, як лоша. Я на тебе дуже схожа,
Хоч стрибати так не можу...
— А відгадка тут проста:
Я — з хвостом,
Ти — без хвоста.

* * *
- Розкажіть про букву Щ!
- Та вона така ж, як Ш,
Тільки в неї, - каже Костик, -
Як гачок, праворуч хвостик.

Вірші про м’який знак Ь

Я – не шість!
Я – м’який знак!
Це повинен знати всяк.
Я – не літера нова.
Я пом’якшую слова.
От наприклад: хміль і тінь,
Півень, заєць, сіль і кінь.
Далі сам подумай ти,
Де ще знак м’який знайти.


* * *
Я в алфавіті – в кінці,
В мене усміх на лиці.
Не хизуюсь я, але…
Вам без мене буде зле.
Бо як тільки я у слові,
Слово – м’якше для вимови.

* * *
Знак називається м’яким,
Пом’якшує вимову ним.
Це знає і маля –
Бо слово пень чи слово день
М’якенько вимовля.

* * *
Бігла буква Р,
Впала і тепер
Догори ногами
Стала перед нами.

Загадки про м’який знак (Ь)

* * *
Ще й це завдання розв'яжи,
Чи все тут правильно, скажи:
«Полює в лісі хижа рис...»,
«Рись на сніданок любить рис...»
(М’який знак)


* * *
Знак м'який (оце дива!)
Легко змінює слова,
Тож спробуй, друже, відгадати,
Де треба знак м'який вставляти:
«Є у царя царевич-син...
Син дивиться на моря син...»
(М’який знак)


* * *
Далі літера німа,
В неї голосу нема,
Та про її м’який характер
Лине слава недарма
(М’який знак)


* * *
Буква Р перевернулась.
Яким знаком обернулась?
(М’який знак)


* * *
Хто абетку з вас вивчав,
Різні букви зустрічав.
Кожна з них від А до Я
Промовля своє ім’я.
Лиш одна із них німа.
Здогадався, певно, всяк!
Звуть цю букву ..
(М’який знак)


* * *
Є вона у слові «день»,
Є вона у слові «пень».
Безголоса та м’яка
Дивна літера така.
(М’який знак)

Вірші про букву Ю

Буква ця усім відома:
Перед Я вона стоїть.
В ній дві палички і коло —
Згогадаєтесь умить.
Є ця буква в слові "Юля",
І в словах "сміюсь", "стою".
Ой, яка ж вона красуня,
Ця чудова буква Ю.

* * *
- Як зробити букву Ю?
Здогадавсь, Іванку?
- Букву І до О приб’ю
На коротку планку.

* * *

Юрасик любить працювати,
Він юний садівник, юннат.
З юрбою малюків завзятих
За школою він садить сад.

Вірші про букву Я

Ялинка ясними вогнями
Яскраво світиться й сія.
Якраз до свята цими днями
Усю абетку вивчив я!


Десь пропала буква О.
Ми шукаємо давно.
Де ж поділася вона? —
Не знайдемо до темна.
А вона, от чудасія!
Всілась букві Л на шию
І від радості сія: —
Ось де Я! Ось де Я!


* * *
На сторінку «Букваря»
З моря вийшла буква Я
І на якір гордо стала.
Я слова свої зібрала.
Покажіть свої знання
І назвіть слова на Я.

Вірші про апостроф ’

Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім'я —
Зразу стану потрібним і я.


* * *
Це не літера, а знак –
Не поставиш абияк!
З ким у нього дружба є?
Тільки з Ю, Я, Ї, та Є!
(Апостроф)

* * *
Я – товариш голосних,
Та стараюсь не для всіх.
Тільки над Є, І, Ю, Я
Висить скибочка моя.
(Апостроф)

* * *

А мАленькА нАшА АллА
Рушничок нА річці прАлА.
МАмА Аллі говорилА:
"Ти б його уже сушилА!"
Але АллА тільки прАлА.
Як сушить, вонА
Не знАлА.

***
По дорозі навпростець
Біг Біленький Баранець.
Біг та Біг...
Аж натомився.
Біля мене - не спинився.
Прив'яжу теБе, приБлудо!
Більше Бігати -
Не Будеш!

***
Вітер Віє, поВіВає.
Він Вербу стару
Гойдає.
Вибіг ВоВчик на поляну
І на Вітер косо глянуВ.
Вітер ВоВчика злякаВся
І В дупло Верби -
СхоВаВся.

***
Гриб у лісі заблудився,
Бо Гіллячкою накрився.
Глянув вліво,
Глянув вправо
І подумав:
"Кепські справи!"
А Горобчик пролітав,
Він з Грибка Гіллячку - зняв.

***
Десь взялися
Дикі звірі.
Дуже страшно заревіли.
Щоб поДалі віД біДи,
Дременули хто куДи.
Тільки Дятел не тікав.
Він-Довбав собі,
Довбав.

***
"Е! - сказала буква Е,-
Звір мЕнЕ - нЕ здожЕнЕ!"
І, махнувши нам рукою,
Е - зробилася луною.
"Е-е!" - гукаємо у ліс,
"Е-е!" - відгукується скрізь.

***
Є - нікуди не втікаЄ.
Є - про звірів ще не знаЄ.
Є - боятися не вміЄ.
Є - завжди всьому радіЄ.
Гляне звір
На букву Є
І - забуде зло своЄ.

***
Жаба спала в Жабуринні,
Жук - під кущиком оЖини
Пролітали Журавлі
З ясним сонцем на крилі.
І Журливої співали.
Жук - не чув,
А Жаба - спала.

***
Зранку Злива Здивувала -
Всю пилюку поЗмивала:
З листя,
З прутиків лоЗи,
ІЗ сухої дереЗи.
Після Зливи і гроЗи
Світ -
Чистіший від сльоЗи.

***
Наша нИва - не лінИва,
Бо на нИву- впала злИва.
І шепоче:
"Я - жИва!"
Наша нИва - тихо сходИть
І вИсоке жИто родИть.

***
Їжачок давно не Їв.
Чистив ніженьки свої.
Їздив коник на стеблині.
Теж не Їв нічого нині.
Дід Їздовий Їхав в ліс,
Їжу Їм обом
Привіз.

***
Йод - в аптеці ми купили.
Його пляшечку відкрили.
"ОЙ! - Івасик наш ридає,-
Йод - кусається, щипає!"
А ми Йод отой хвалили,
Хворий пальчик ним -Змастили.

***
І - підслухало розмову.
І - з'єднало слово з словом.
І - виспівує пісні:
І веселі, І сумні.
Над собою крапку носить
І нічого в нас
Не просить.

***
КотиК сКочив на КурниК -
В КурниКу піднявся КриК.
КвочКа зляКано Кричала,
Під Крило Курчат ховала.

Під Крило Курчат ховала.
КотиК сам собі сКазав:
"Ох, яК я їх налякав!"

***
Літом Ластівка Літає,
Ластів'ят маЛих навчає:
"Не Лінуйтесь, Ластів'ята,
Вчіться Літечком Літати,
Бо, як Літо відЛітує,
Ми за море помандруєм".

***
Миші МилоМ Миску Мили.
Миші Мило - загубили.
Ми навМисне в ліс прийшли,
Але Мила - не знайшли.
Може, Мило в річку впало?
Може, Мило жаба вкрала
і від спинки аж до п'ят
Миє Милих жабенят?

***
Носоріг Нас - Не любив.
Рогом Нірку собі рив.
Ну, для чого тобі Нірка,
Коли й так в Неволі гірко?
ПерестаНь!
Спочити час!
Носоріг - Не слухав Нас.

***
Оля, ТОля і Марина
Обірвали всю Ожину.
ПОпринОсили дОдОму
Лиш пО кОшику пустОму.
"Де Ожина?" -їх питали.
А ми її - пОз'їдали!"

***
ПереПілка - гарна Птиця,
Та вона хлоП'ят боїться.
А хлоП'ята - візьмуть гілку
І лякають ПереПілку.
Не Потрібно так лякать -
В неї П'ять ПереПелят.

***
Рак Ранесенько пРоснувся,
В чеРевики гаРні взувся.
І без тата, і без мами
Прогулявся під коРчами.
Срібна Рибка пропливала.
Вона Рака - не впізнала.
Рак Розсердився, Роззувся
І додому повернувся.

***
Сіяв, віяв дід МуСій -
ВуСа, вії у вівСі.
Сіяв, віяв, виСівав,
Славну піСеньху Співав:
"Сію, вію, виСіваю,
Бо вівСяні вуСа маю!"

***
Тихо, Тихо в Темнім лісі.
ХТось Таємний спиТь в горісі,
Але Ти його не бійсь -
Ти приходь у Темний ліс.
ТуТ ніхТо Тебе не з'їсТь!
ТуТ Ти будеш Тільки гісТь.

***
У дУпло влетіла мУха,-
Не хотіла мамУ слУхать.
І дивУється дУпло:
"Ще такого не бУло!
Щоб така маленька мУха
Не хотіла мамУ слУхать!"

***
Фіолетові заграви.
Фіолетові всі трави.
Фіолетовий і став.
Все це Федя малював.
Фіолетовий Фломастер
Каже Феді:
"Я тут майстер!"
І заграви, й трави, й став -
Федя синім змалював.

***
Ховрашки - Хотіли Хліба.
Ховрашкам - давали рибу.
Ховрашки Халви Хотіли,
Та просити не уміли.
Хто нам зможе підказать,
Що вони іще їдять?

***
Цап - покинув теплий хлів.
Цап - капусти захотів.
А за Цапом - Цапеня
Через поле навмання.
Цапе, Цапе,
Цапе милий,
Ще капусти - не садили!
Цап - вернувся, спочиває.
Цапеня - ще десь блукає.

***
Через ріЧку,
Через брід
Ходить Чапля на обід.
Для маленьких Чапленят
Носить Чапля жабенят.
А маленькі Чапленята
Скоро будуть вже літати.

***
ШиШка впала - не розбилась.
ШиШка - в трави закотилась.
НаШа Шура в ліс піШла,
Але ШиШки -не знайШла.
Принесла вона додому
ЛиШе радість, лиШе втому.

***
Щиглик, Щиглик,
Що з тобою,
Що не чуть пісень весною?
Щиглик Щиро поділився,
Що співати він стомився.
Поки Щиглик спочиває,
Ми своєї поспіваєм.

Ми своєї поспіваєм.

***
Юля Юшку вранці їла.
Юля Юшки - не хотіла.
Мама просить:
"Ще наллЮ?" Юля каже:
"Не лЮблЮ!"

***
"Як?-спитала буква Я,-
ЦЯ Ялинка - не моЯ?"
А Ялинка, Як почула,
У Ярок Якийсь стрибнула.
І гукає букві Я:
"Не твоя я, а - своЯ!"

***
Я - не шістЬ!
Я - м'який знак!
Це повинен знати всяк!
Я - не літера нова.
Я - пом'якшую слова.
А у слові "олівецЬ"
Я забігла у кінецЬ.

Висновок

Віршики про букви - це весела і казкова форма навчання, яка забезпечує захоплюючий спосіб ознайомлення дітей з алфавітом. Вони допомагають дитині легше запам'ятовувати звуки та форми букв, розвивають мовлення та збагачують словниковий запас. Використовуйте ці вірші про літери як інструмент для заохочення малюків вивчати світ чудової мови навколо нас.

Запрошуємо вас та вашу дитину у світ поезії про букви, де кожна літера стає другом та провідником у чарівний світ читання!

Читайте також